ювелір
ЮВЕЛІР, а, ч. Майстер, що виготовляє художні вироби, прикраси і т. ін. з коштовних металів і каміння. Кого тільки тут не було: .. гончарі й кожум'яки в шкіряних фартухах, ювеліри і зброярі, рибалки й дроворуби (Тулуб, Людолови, І, 1957, 167); Родом [Тася] з Білої Церкви, де батько її мав будиночок і був колись ювеліром (Дмит., Розлука, 1957, 12); // Торговець, продавець ювелірних виробів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ювелір | ювеліри |
Родовий | ювеліра | ювелірів |
Давальний | ювелірові, ювеліру | ювелірам |
Знахідний | ювеліра | ювелірів |
Орудний | ювеліром | ювелірами |
Місцевий | на/у ювелірі, ювелірові | на/у ювелірах |
Кличний | ювеліре | ювеліри |