шушукатися
ШУШУКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Говорити одне з одним пошепки, перев. таємно від інших. Коли зайшла річ про Марусяка, молоді попаді почали шушукатися між собою, і якби хто з попів довідався про зміст отих сповідей, було би, може, не одній попаді кепсько (Хотк., II, 1966, 71); Підводу пригнав Миколка і вже шушукався із Чумаченком, циганив гранату (Тют., Вир, 1964, 324); // Пошепки розпускати поговір, плітки. А тут уже і на заводі починають шушукатись про мої стосунки з Лідою. Люди не сліпі, добре бачать, що твориться в їх колективі (Вільде, Винен.., 1959, 7); - Професор Шостенко здає,- про це починають шушукатися й поза медичними колами (Шовк., Людина.., 1962, 426).
2. перен. Те саме, що шушукати 2. В горах, як далека канонада, гуркотів грім, а внизу, під берегом, шушукалося море (Панч, І, 1956, 75).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шушукаюся | шушукаємося |
2 особа | шушукаєшся | шушукаєтеся |
3 особа | шушукається | шушукаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шушукатимуся | шушукатимемося |
2 особа | шушукатимешся | шушукатиметеся |
3 особа | шушукатиметься | шушукатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шушукався | шушукалися |
Жіночий рід | шушукалася | |
Середній рід | шушукалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шушукаймося | |
2 особа | шушукайся | шушукайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шушукаючись | |
Минулий час | шушукавшись |