шухлядка
ШУХЛЯДКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шухляда. Коли урок було вивчено, Юрко дістав із шухлядки тоненький синій зошит і розгорнув його (Донч., Ю. Васюта, 1950, 67); Тоня Турбай зайшла в порожню роздягальню, знайшла вільну шухлядку, швидко перевдяглася у темно-синій вовняний купальний костюм (Собко, Матв. затока, 1962, 14); Чемериця знову заходився вираховувати. Нарешті підбив рисочку, засунув папір у шухлядку і вийшов з приміщення (Коцюба, Нові береги, 1959, 438); // Те саме, що шкатулка. Галочка одержала фарби, а Галя Хижнякова - шухлядку для рукоділля (Ів., Таємниця, 1959, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шухлядка | шухлядки |
Родовий | шухлядки | шухлядок |
Давальний | шухлядці | шухлядкам |
Знахідний | шухлядку | шухлядки |
Орудний | шухлядкою | шухлядками |
Місцевий | на/у шухлядці | на/у шухлядках |
Кличний | шухлядко | шухлядки |