шустрий
ШУСТРИЙ, а, е. Рухливий, жвавий, моторний, спритний (про людину). Здивовані дядьки, тітки, хлопці й дівчата бігли назустріч. Попереду вискочила прудконога малеча, шустра й рожевощока (Цюпа, Назустріч.., 1958, 327); Щастя розікрали ті, Що були, як змії, спритні, шустрі (Турч., Земле моя.., 1961, 36); - Йому й без горілки гірко,- єхидно усміхнувся Сергій..- Заткнись, а то по пиці схватиш,- пообіцяв Тимко, недобре ворухнувши на нього очима.- Ану, тпруськи! - розвів хлопців Микита.- Які шустрі (Тют., Вир, 1964, 288); // Який виражає ці риси людини. Діти не одходять од дверей, поприхиляли уші, дослухаються. Один підняв пучку вгору, повертає шустре личко, нишком, таємниче: - Вони ще тут... (Вас., II, 1959, 90); // Прудкий, проворний (про тварин, птахів, риб). В лісі щебетали пташки, .. на сонці вигравали шустрі ящірки (Бурл., Напередодні, 1956, 337); З глибини невода вибігали шустрі щуки, кидались на берег, підплигували і з розгону врізувались у стіну сіті (Десняк, Десну.., 1949, 455).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шустрий | шустра | шустре | шустрі |
Родовий | шустрого | шустрої | шустрого | шустрих |
Давальний | шустрому | шустрій | шустрому | шустрим |
Знахідний | шустрий, шустрого | шустру | шустре | шустрі, шустрих |
Орудний | шустрим | шустрою | шустрим | шустрими |
Місцевий | на/у шустрому, шустрім | на/у шустрій | на/у шустрому, шустрім | на/у шустрих |