шуркнути
ШУРКНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до шуркати. Коли спів замовк, Санда зачула за собою шелест. Оглянулася. Попри неї шуркнула, мов серна, дрібна дівоча постать (Коб., III, 1956, 501); Коло одної могили щось шуркнуло в прогалину, земля застогнала, хмари захиталися, загуділо громами (Кобр., Вибр., 1954, 170).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шуркну | шуркнемо |
2 особа | шуркнеш | шуркнете |
3 особа | шуркне | шуркнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шуркнув | шуркнули |
Жіночий рід | шуркнула | |
Середній рід | шуркнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шуркнімо | |
2 особа | шуркни | шуркніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | шуркнувши |