штапель
ШТАПЕЛЬ, ю, ч. і. Окремий завиток у руні, який складається з пучка однаково завитої вовни. Умовний об'єм зразка вовни визначають помноженням площі шкіри, з якої знято зразок, на природну довжину штапелю (Соц. твар., 1, 1956, 57).
2. Штучне волокно невеликої довжини, признач для виготовлення пряжі; пряжа з такого волокна.
3. розм. Тканина з штапельної пряжі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штапель | штапелі |
Родовий | штапелю | штапелів |
Давальний | штапелеві, штапелю | штапелям |
Знахідний | штапель | штапелі |
Орудний | штапелем | штапелями |
Місцевий | на/у штапелі | на/у штапелях |
Кличний | штапелю | штапелі |