шнипорити
ШНИПОРИТИ, рю, риш, недок., діал. 1. Нишпорити. Не йдуть [війт, присяжний і хлопи] до хати, а стали коло одного вугла, шпортають, штуркають, шнипорять... (Фр., II, 1950, 42).
2. перен. Розумітися, розбиратися в чомусь. Семен, я думаю, її [акварельну фарбу] знає, бо він таки трохи шнипорить в малярстві (Шевч., VI, 1957, 118).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шнипорю | шнипоримо |
2 особа | шнипориш | шнипорите |
3 особа | шнипорить | шнипорять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шнипоритиму | шнипоритимемо |
2 особа | шнипоритимеш | шнипоритимете |
3 особа | шнипоритиме | шнипоритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шнипорив | шнипорили |
Жіночий рід | шнипорила | |
Середній рід | шнипорило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шнипорімо | |
2 особа | шнипори | шнипоріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шнипорячи | |
Минулий час | шнипоривши |