шкурницький
ШКУРНИЦЬКИЙ, а, е, розм. Власт. шкурникові. - А ви скажіть просто - не хочете сіяти -.ми організуємо молодіжну бригаду - і без вас обійдемося. Без ваших шкурницьких інтересів (Тют., Вир, 1960. 82).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шкурницький | шкурницька | шкурницьке | шкурницькі |
Родовий | шкурницького | шкурницької | шкурницького | шкурницьких |
Давальний | шкурницькому | шкурницькій | шкурницькому | шкурницьким |
Знахідний | шкурницький, шкурницького | шкурницьку | шкурницьке | шкурницькі, шкурницьких |
Орудний | шкурницьким | шкурницькою | шкурницьким | шкурницькими |
Місцевий | на/у шкурницькому, шкурницькім | на/у шкурницькій | на/у шкурницькому, шкурницькім | на/у шкурницьких |