шерхати
ШЕРХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати шерех, шелест; шелестіти, шарудіти. Натовп увесь аж дух затаїв - чути, як шерхало листя вгорі (Головко, І, 1957, 196); // чим. Викликати шерех, шелест. Свист паровозів, трамваїв дзвінки. А внизу десь Люди проходять, підошвами шерхають (Мисик. Біля криниці, 1967, 25).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шерхаю | шерхаємо |
2 особа | шерхаєш | шерхаєте |
3 особа | шерхає | шерхають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шерхатиму | шерхатимемо |
2 особа | шерхатимеш | шерхатимете |
3 особа | шерхатиме | шерхатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шерхав | шерхали |
Жіночий рід | шерхала | |
Середній рід | шерхало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шерхаймо | |
2 особа | шерхай | шерхайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шерхаючи | |
Минулий час | шерхавши |