шарконути
ШАРКОНУТИ, ну, неш, док., однокр., чим, по чому і без додатка. Підсил. до шаркнути. - Немає єдності - чорт має й волі! А якби гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву... От би - так! (Мирний, II, 1954, 86); Тут не було ні гармат, ані бомб, ні швидких кулеметів - чиста робота! Все шаблею тільки.. шарконе - і навіки одхватить голову ту білопольську (Тич., І, 1957, 262).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шаркону | шарконемо |
2 особа | шарконеш | шарконете |
3 особа | шарконе | шарконуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шарконув | шарконули |
Жіночий рід | шарконула | |
Середній рід | шарконуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шарконімо | |
2 особа | шаркони | шарконіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | шарконувши |