шансонетка
ШАНСОНЕТКА, и, ж., заст. 1. Пісенька грайливого, жартівливого характеру, часом фривольного змісту. Згодом ми почули чиїсь кроки на стежці, закритій від нас кущами, і голос, що мугикав шансонетку (Л. Укр., III, 1952, 614); Сахно засвистала веселенької шансонетки (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 53).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шансонетка | шансонетки |
Родовий | шансонетки | шансонеток |
Давальний | шансонетці | шансонеткам |
Знахідний | шансонетку | шансонетки, шансонеток |
Орудний | шансонеткою | шансонетками |
Місцевий | на/у шансонетці | на/у шансонетках |
Кличний | шансонетко | шансонетки |