шабелька
ШАБЕЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шабля. Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина!. До боку шабельку, на руки повіддя, На ноги стальні стремена! (Рудан., Тв., 1959, 118); Казав козак, казав бурлак: - Дівчинонько-рибчинонько! ..Дай шабельку старенькую, Старенькую, гостренькую (Щог., Поезії, 1958, 57); Рушили тачанки від правої руки, А шабельок тисяча з темного ліска (Мал., Звенигора, 1959, 17); *Образно. Вони обережно минули напівтемні сіни, прямуючи на вузьку шабельку електричного світла, що проткнулася у двері навпроти (Гуц., Скупана.., 1965, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шабелька | шабельки |
Родовий | шабельки | шабельок |
Давальний | шабельці | шабелькам |
Знахідний | шабельку | шабельки |
Орудний | шабелькою | шабельками |
Місцевий | на/у шабельці | на/у шабельках |
Кличний | шабелько | шабельки |