цеглинка
ЦЕГЛИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до цеглина 1. *Образно. Мені бажалось би своїми увагами докинути цеглинку до взаємного порозуміння між українцями і галичанами на полі язиковім (Фр., XVI, 1955, 172); Прийшла звістка з волі, що в рідному краї за довгі роки неволі вперше вільно вдарили в дзвін, будячи од вікового сну заколиханий неволею край.. Так хочеться, до сліз, до болю, хоч один камінчик, хоч цеглинку покласти крадькома, нікому невідомому, на те нове велике будування (Вас., І, 1959, 263).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цеглинка | цеглинки |
Родовий | цеглинки | цеглинок |
Давальний | цеглинці | цеглинкам |
Знахідний | цеглинку | цеглинки |
Орудний | цеглинкою | цеглинками |
Місцевий | на/у цеглинці | на/у цеглинках |
Кличний | цеглинко | цеглинки |