фундатор
ФУНДАТОР, а, ч . Той, хто поклав початок чому-небудь, заснував, організував, створив щось; засновник, основоположник. Франко був одним із фундаторів українського літературознавства (Від давнини.., І, 1960, 53); Маруся - голова їхнього «Веселого лану», найбагатшого колись колгоспу області. Голова і його фундатор (Мушк., Серце.., 1962, 113); Значення і роль, які відіграє наука й техніка в житті суспільства, вперше були розкриті фундаторами наукового комунізму - К. Марксом і Ф. Енгельсом (Наука і культура.., 1971, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фундатор | фундатори |
Родовий | фундатора | фундаторів |
Давальний | фундаторові, фундатору | фундаторам |
Знахідний | фундатора | фундаторів |
Орудний | фундатором | фундаторами |
Місцевий | на/у фундаторі, фундаторові | на/у фундаторах |
Кличний | фундаторе | фундатори |