фугато
ФУГАТО, невідм., с. Епізод у музичному творі, побудований в стилі фуги; є частиною сонати або симфонії, інколи - самостійна п'єса. Серед багатьох мелодій короткого дихання у Лисенка можна назвати тему фіналу кантати «Радуйся, ниво неполитая», побудовану на інтонаціях веснянок і майстерно розроблену у формі фугато (початок фіналу) (Нар. тв. та етн., 3, 1962, 67).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фугато | фугато |
Родовий | фугато | фугато |
Давальний | фугато | фугато |
Знахідний | фугато | фугато |
Орудний | фугато | фугато |
Місцевий | на/у фугато | на/у фугато |
Кличний | фугато | фугато |