форштадт
ФОРШТАДТ, а, ч. , заст. Поселення, що знаходиться за межами міста або фортеці; передмістя. Всюди гамірливо таборяться війська, іржуть коні, ревуть верблюди, а вечорами на висотах форштадта лунають розлогі, зі степів принесені пісні. В Херсоні килигеївському загонові, що вступив до міста одночасно з іншими повстанськими військами, населення влаштувало бурхливу зустріч (Гончар, II, 1959, 102).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | форштадт | форштадти |
Родовий | форштадта | форштадтів |
Давальний | форштадтові, форштадту | форштадтам |
Знахідний | форштадт | форштадти |
Орудний | форштадтом | форштадтами |
Місцевий | на/у форштадті | на/у форштадтах |
Кличний | форштадте | форштадти |