фортепіано
ФОРТЕПІАНО, невідм., с. Струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними різновидами якого є рояль і піаніно. За стіною, тут же, в другій кімнаті, розлягаються тихі-тихі звуки фортепіано (Хотк., І, 1966, 43); Л. Ревуцькому належить цікава спроба створити сучасну думу в супроводі фортепіано на текст сучасного поета (Рильський, IX, 1962, 217); Пафосом дружби братніх слов'янських народів пройнятий слов'янський концерт для фортепіано з оркестром Б. Лятошинського, присвячений 300-річчю возз'єднання України з Росією (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 144).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фортепіано | фортепіано |
Родовий | фортепіано | фортепіано |
Давальний | фортепіано | фортепіано |
Знахідний | фортепіано | фортепіано |
Орудний | фортепіано | фортепіано |
Місцевий | на/у фортепіано | на/у фортепіано |
Кличний | фортепіано | фортепіано |