уцідити
УЦІДИТИ (ВЦІДИТИ), іджу, ідиш, док., перех. 1. Налити, випускаючи цівкою, якусь кількість рідини; націдити. - Припрошуй [гостей] Ганю. А я піду та вціджу з барилка... (Зар., На.. світі, 1967, 197).
2. вульг. Ударити. Чоловік обернув мішок на другий бік та як уцідить Вовка по голові, та й забив його на смерть (Фр., IV, 1950, 56).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уціджу | уцідимо |
2 особа | уцідиш | уцідите |
3 особа | уцідить | уцідять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уцідив | уцідили |
Жіночий рід | уцідила | |
Середній рід | уцідило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уцідімо | |
2 особа | уціди | уцідіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | уцідивши |