триклятий
ТРИКЛЯТИЙ, а, е, розм. Те саме, що проклятий (з відтінком підсилення); який заслуговує прокляття. - Чого, Парасю, ти блідна? - Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна (Граб., І, 1959, 445); Нема нічого страшнішого, ніж вночі опинитися в цьому триклятому тропічному лісі (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 27).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | триклятий | триклята | трикляте | трикляті |
Родовий | триклятого | триклятої | триклятого | триклятих |
Давальний | триклятому | триклятій | триклятому | триклятим |
Знахідний | триклятий, триклятого | трикляту | трикляте | трикляті, триклятих |
Орудний | триклятим | триклятою | триклятим | триклятими |
Місцевий | на/у триклятому, триклятім | на/у триклятій | на/у триклятому, триклятім | на/у триклятих |