тривіальність
ТРИВІАЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн . 1. Абстр. ім. до тривіальний. Розмова за столом не виходила за межі тривіальності, і Кіндрата це теж влаштовувало (Іщук, Вербівчани, 1961, 208).
2. Заяложений, не оригінальний вислів, думка, позбавлена новизни. «Шила в мішку не втаїш». Фу, які тривіальності лізуть в голову..! (Л. Укр., III, 1952, 680).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тривіальність | тривіальності |
Родовий | тривіальності, тривіальности | тривіальностей |
Давальний | тривіальності | тривіальностям |
Знахідний | тривіальність | тривіальності |
Орудний | тривіальністю | тривіальностями |
Місцевий | на/у тривіальності | на/у тривіальностях |
Кличний | тривіальносте | тривіальності |