тонесенько
ТОНЕСЕНЬКО. Присл. до тонесенький. Сорочечки хоч і сама тонесенько пряла, а і у будень другої не брала, як з канівського полотна (Кв.-Осн., II, 1956, 313); На льон, правши, заробляла [бабуся], Та тонесенько вночі У починки переклала, - Сувій виткали ткачі (Граб., І, 1959, 505); Де не взявся із-за лісу Невідомий птах.. Я - на піч та у куточку Зігнувсь, притаївсь, І щоб птах той не надибав - Ряденцем укривсь. Навіжений птах літає, Не найде ніде І тонесенько виводить: «А де дідок, де?» (Гл., Вибр., 1957, 284).