тлити
ТЛИТИ, тлю, тлиш, недок., перех., розм., рідко. Швидко й жадібно їсти, поглинати. - Давай хліба! - налягав уперто Бовдур, не слухаючи ніяких доказів. - Та кажу тобі, що й у мене самого мало. - Але-бо в мене й кришки нема, а я голоден! - Було не тлити весь рано, було собі лишати й на вечір! - сказав дід Панько (Фр., І, 1955, 290); * Образно. - Мене, мамо, вогонь знає, Той, що тлить створіння кволі. Ось він серце настигає, Мов осінню скирту в полі (Перв., II, 1958, 122); // Точити, гризти (про комах і т. ін.). Минуло все, та не пропало. Остались шашелі: гризуть, Ж [е ]руть і тлять старого [дуба ]... (Шевч., II, 1963, 416); // перен. Роз'їдати, сушити (про почуття смутку, журби і т. ін.). Жура душу тлить, Живе серце болить (Фр., X, 1954, 18).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тлю | тлимо |
2 особа | тлиш | тлите |
3 особа | тлить | тлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тлитиму | тлитимемо |
2 особа | тлитимеш | тлитимете |
3 особа | тлитиме | тлитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тлив | тлили |
Жіночий рід | тлила | |
Середній рід | тлило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тлімо | |
2 особа | тли | тліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тлячи | |
Минулий час | тливши |
тля
ТЛЯ, і, ж . 1. Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. За хвилину Тихович дивився на ворога, а той ворог, дрібненький, ще менший за рослинну тлю, спокійно сидів жовтими купками на корінцях винограду (Коцюб., І, 1955, 209); // збірн., розм. Про різних комах-шкідників. Дарма, що вітер чубик патла, - Тук-тук! Тук-тук! - Шукає [дятел] тлю... (Нех., Ми живемо.., 1960, 94); * Образно. Надії відцвітали, мов сади, тільки з тією різницею, що сади нарік знову закрасуються цвітом, а надії все більше заїдав тля нестатків, родинного дріб'язку і буденщини (Стельмах. І, 1962, 203); * У порівн. Повсюди чад, а ворог лютий Пекельні бенкети справля, Гнітить скрізь сили неокуті І точить мозок, наче тля! (Стар., Поет. тв., 1958, 37).
2. перен., розм. Про когось незначного, нікчемного. Я [Еней] у розкошах ненастанних Провадив дні, як дивний сон. І як дозволили богове Блаженство нам, наземній тлі, - В ті дні жаги, в ті дні любові, Я був щасливим на землі (Зеров, Вибр., 1966, 423).
3. книжн. Те саме, що тлінь 1. - Чи відчував ти на своїм чолі Той дотик мозолястої долоні, Що живить душу й береже від тлі? (Рильський, Поеми, 1957, 207).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тля | тлі |
Родовий | тлі | тлей |
Давальний | тлі | тлям |
Знахідний | тлю | тлей |
Орудний | тлею | тлями |
Місцевий | на/у тлі | на/у тлях |
Кличний | тле | тлі |