станковий
СТАНКОВИЙ, а, е. 1. жив. Створений на станку (див. станок2 6), пов'язаний з творами мистецтва, створеними на станку. У різних жанрах виступав митець [І. Їжакевич] - у станковому живописі, в книжковій ілюстрації, працював над настінними розписами, науково-популярними панно-картинами (Літ. Укр., 17.I 1964, 2); Як художник-гравер він [Т. Шевченко] творив головним чином у галузі станкової гравюри (естампа) (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 17); Плакати полум'яних років революції і громадянської війни, станкова графіка й ілюстративні цикли,- усе підкорено великій меті - служінню Батьківщині (Мист., 1, 1963, 30); Окремим доробком І. Кавалерідзе в галузі станкової скульптури малих форм є його серія оригінальних робіт, присвячених видатним майстрам театрального мистецтва (Вітч., 4, 1962, 195); Станковий портрет.
^ Станкове мистецтво - термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер (в живопису - картина, в скульптурі - статуя, погруддя і т. ін.). Після закінчення громадянської війни в умовах мирного будівництва швидко розвивається станкове мистецтво (Мист., 6, 1967, 4).
2. військ. Закріплений на станку (див. станок2 1). Автомобілі виринули з-за повороту один за одним.. Лобове скло у всіх машинах було відхилене наперед, і звідти виразно стриміли цівки станкових кольтів (Ле, Клен. лист, 1960, 238).
Станковий кулемет - скорострільна автоматична зброя, укріплена на триножному або колісному станку. У партизанів з'явились автомати, але не було станкового кулемета (Шер., Молоді месники, 1949, 66); Забравши з собою трофеї, а серед них і станковий кулемет, вийшли [партизани] з комендатури (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 186)
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | станковий | станкова | станкове | станкові |
Родовий | станкового | станкової | станкового | станкових |
Давальний | станковому | станковій | станковому | станковим |
Знахідний | станковий, станкового | станкову | станкове | станкові, станкових |
Орудний | станковим | станковою | станковим | станковими |
Місцевий | на/у станковому, станковім | на/у станковій | на/у станковому, станковім | на/у станкових |
станок
СТАНОК1, нка, ч . 1. Зменш.-пестл. до стан1 1. Як стеблиночку, тонку та високу, обгорнуло сиве та шнурком мережане сукно стрункий її станок (Вас., І, 1959, 241); Дівки чорноокі заводять танок, Світло червонить гнучкий їх станок (Пісні та романси.., II, 1956, 253).
2. заст. Те саме, що станик 1. Да оце їй і буханчик унесуть, а хто полотенка на станок, а хто на рукава (Барв., Опов.., 1902, 115); Це не була ще зовсім стара жінка, але й не молода.. Станок сорочки був міткалевий, підтичка з полотна (Хотк., І, 1966, 103).
СТАНОК2, нка, ч . 1. військ. Металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет і розміщуються прицільні, поворотні і т. ін. механізми. Кулеметний станок.
2. спец. Пристрій, на якому закріплюються частини агрегату, механізму і т. ін.
3. с. г. Відгороджене місце для тварини в стайні, корівнику і т. ін.; стійло. Він відчинив двері конюшні, ішов між станками, гладив коней по гривах і долонею ляпав по шиях (Чорн., Потік.., 1956, 289); Доярка доглядала корів, чистила їх, очищала від гною станки (Хлібороб Укр., 3, 1965, 16); Підійшовши до загороди, Сагайдак якусь мить озирав кнура, що наїжачившись стояв у кутку станка (Добр., Тече річка.., 1961, 37).
4. с. г. Пристрій, в який ставлять тварину для огляду, лікування, підковування і т. ін., не даючи їй вільно рухатися. Через деякий час Мануйло з'явився в сараї.. Біля Варвариного станка пристояв, задивившись, як стриже [овець] (Гончар, Таврія, 1952, 159).
5. спец. Пристрій, який служить опорою під час деяких навчально-тренувальних занять. Станок для вправ балерин.
6. Підставка, на якій художник, скульптор установлює, закріплює картину, скульптуру для роботи над ними. Почала Тамара глину брати, станок зсувать не два рази, не п'ять, то приглядатися, то відступати, різцем - вчорашнє, зайве одкидать... (Тич., II, 1957, 296).
7. Частина декораційної установки, яка служить для створення на сцені різних підвищень, площадок і т. ін. Основа мистецтва Ф. Нірода - живописно-об'ємне рішення декорацій.. Художник варіює куліси, падуги, станки, що створює цікаві можливості для мізансцен (Мист., 5, 1965, 20).
8. рідко. Те саме, що верстат 3. Та сама хата,.. тільки краще споряджена... В одному кутку гончарський станок (Л. Укр., III, 1952, 44); У другій хаті, де стояв столярський станок, вчився майструвати сімнадцятилітній невисокий сирота Григорій Шевчик (Стельмах, II, 1962, 388); На нашому заводі, Що зветься «Світлий шлях», Вона одна працює На чотирьох станках (Бойко, Ростіть.., 1959, 40); Дитинства друг, Євсєєв Павка, токарний вже збира станок (Сос., II, 1958, 372).
9. заст. Пристрій для покарання різками, канчуками і т. ін. - Одного я в господа бога молив, однієї ласки просив - дати на них [кріпаків] усіх одну спину, щоб як одного вчистив, то всім зразу дошкулив! А то руки свої пооббивав, б'ючись.. Колись.. сам справляв сю роботу, а тепер у кожному селі свій станок завів... А все не помага! Не виб'єш із їх бісових лобів тієї волі (Мирний, IV, 1955, 220).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | станок | станки |
Родовий | станка | станків |
Давальний | станкові, станку | станкам |
Знахідний | станок | станки |
Орудний | станком | станками |
Місцевий | на/у станку | на/у станках |
Кличний | станку | станки |