погруддя
ПОГРУДДЯ, я, с. 1. Скульптурне зображення верхньої частини людського тіла (по груди або по пояс). Простінки межи завісами прикрашені малюванням та погруддями філософів (Л. Укр., II, 1951, 341); [Вадим:] Я не для того в світі жив, щоб стати бронзовим погруддям. Я не хотів служити людям, але ж науці я служив? (Лев., Драми.., 1967, 458).
2. Верхня частина людського тіла до пояса. Марфа позіхнула, натягла на оголене погруддя ковдру (Хор., Незакінч. політ, 1960, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | погруддя | погруддя |
Родовий | погруддя | погрудь |
Давальний | погруддю | погруддям |
Знахідний | погруддя | погруддя |
Орудний | погруддям | погруддями |
Місцевий | на/у погрудді | на/у погруддях |
Кличний | погруддя | погруддя |