розпакований
РОЗПАКОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпакувати. Усе з-за кордону доходить до мене вільно, посилок навіть не роздивляються, бо доходять не розпаковані (Коцюб., III, 1956, 289); - Це я вам привезла з Криму,- пояснювала Серафима Іванівна, ставлячи все розпаковане на полички (Мокр., Острів.., 1961, 88).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розпакований | розпакована | розпаковане | розпаковані |
Родовий | розпакованого | розпакованої | розпакованого | розпакованих |
Давальний | розпакованому | розпакованій | розпакованому | розпакованим |
Знахідний | розпакований, розпакованого | розпаковану | розпаковане | розпаковані, розпакованих |
Орудний | розпакованим | розпакованою | розпакованим | розпакованими |
Місцевий | на/у розпакованому, розпакованім | на/у розпакованій | на/у розпакованому, розпакованім | на/у розпакованих |