підківка
ПІДКІВКА, и, ж, Зменш.-пестл. до підкова. Золоті підківки має Мій крилатий білий коник (Л. Укр., IV, 1954, 139); Вона спокійно глянула на них [бійців] великими чорними очима, під якими залягли синюваті підківки (Жур., Звич. турботи, 1960, 172); Широкий козирок, як долоня, виступав над опуклим лобом [Зимогорової], над підківками брів (Донч., II, 1956, 173); Ходи, ходи, дівчинонько, ходи з нами, Дамо тобі сермяжину із стрічками, Дамо тобі ще й віночок із квітками, Дамо тобі черевички з підківками (Нар. лірика, 1956, 275).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підківка | підківки |
Родовий | підківки | підківок |
Давальний | підківці | підківкам |
Знахідний | підківку | підківки |
Орудний | підківкою | підківками |
Місцевий | на/у підківці | на/у підківках |
Кличний | підківко | підківки |