пунктирний
ПУНКТИРНИЙ, а, е. 1. Накреслений пунктиром. Границю постійного льодового покриву морів показують білою пунктирною лінією (Фіз. геогр., 5, 1956, 119); // Схожий на пунктир; який створює враження пунктиру. Довгими пунктирними лініями світляні точки окреслили вулиці Нової Каховки (Жур., Вечір.., 1958, 117); Гортаємо далі. Сторінки, вирвані з того ж блокнота. Навіть сліди пунктирного прошиття аркушів (Вітч., 12, 1967, 110).
2. спец. Який відбувається або діє, по переривчастій лінії. Пунктирна сівба; Пунктирна сівалка.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пунктирний | пунктирна | пунктирне | пунктирні |
Родовий | пунктирного | пунктирної | пунктирного | пунктирних |
Давальний | пунктирному | пунктирній | пунктирному | пунктирним |
Знахідний | пунктирний, пунктирного | пунктирну | пунктирне | пунктирні, пунктирних |
Орудний | пунктирним | пунктирною | пунктирним | пунктирними |
Місцевий | на/у пунктирному, пунктирнім | на/у пунктирній | на/у пунктирному, пунктирнім | на/у пунктирних |