проявник
ПРОЯВНИК, а, ч., фот . Водяний розчин хімічних речовин, що їх застосовують у фотографії і кіновиробництві для перетворення прихованого зображення на плівці, пластинці, папері і т. ін. на видиме. Для проявлення користуються проявними розчинами, або проявниками (Довідник фот., 1959, 111); - Я залишив пластинку в проявнику. Ой, горе, мабуть, перепроявив більше, ніж треба... (Донч., II, 1956, 324).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проявник | проявники |
Родовий | проявника | проявників |
Давальний | проявникові, проявнику | проявникам |
Знахідний | проявник | проявники |
Орудний | проявником | проявниками |
Місцевий | на/у проявнику | на/у проявниках |
Кличний | проявнику | проявники |