пробуксовка
ПРОБУКСОВКА, и, ж. Дія за знач. пробуксувати, пробуксовувати. Колісний трактор на розпушеному грунті часто дає значну пробуксовку (Сад. і ягідн., 1957, 156).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пробуксовка | пробуксовки |
Родовий | пробуксовки | пробуксовок |
Давальний | пробуксовці | пробуксовкам |
Знахідний | пробуксовку | пробуксовки |
Орудний | пробуксовкою | пробуксовками |
Місцевий | на/у пробуксовці | на/у пробуксовках |
Кличний | пробуксовко | пробуксовки |