приставний
ПРИСТАВНИЙ, а, е. 1. Який приставляють до чого-небудь. Бурчак допитливо позирає то на Зою, що притулилась на приставному стільці в колі.. молоді, то на Олену Мурову, яка замріялась у переднім ряді (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 282); Троє [голів колгоспів] примостилося на дивані, що стояв в найдальшому кутку кабінету, і лише двоє сіло біля довгого приставного столу (Ряб., Жайворонки, 1957, 24); Навчились [слов'яни] робити облогу і здобувати фортеці, застосовувати при облозі міст стінопробивні тарани, каменеметальні машини, приставні драбини (Іст. СРСР, І, 1957, 27). 2. Який пришивається, прикріплюється і т. ін. До чого-небудь. - Надпороти підкладку приставного коміра, і на бортовці зеленою ниткою нашито цифру двадцять п'ять... (Кучер, Прощай.., 1957, 216).
3. лінгв. Те саме, що епентетичний. Приставний звук.
@ Приставний крок - ходіння, при якому одна нога приставляється до другої після кожного кроку. Приставний крок - це виставляння ноги в будь-якому напрямі з наступним приставлянням до неї другої ноги в основну стойку (Худ. гімн., 1958, 124).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | приставний | приставна | приставне | приставні |
Родовий | приставного | приставної | приставного | приставних |
Давальний | приставному | приставній | приставному | приставним |
Знахідний | приставний, приставного | приставну | приставне | приставні, приставних |
Орудний | приставним | приставною | приставним | приставними |
Місцевий | на/у приставному, приставнім | на/у приставній | на/у приставному, приставнім | на/у приставних |