примиренський
ПРИМИРЕНСЬКИЙ, а, е, політ. Стос. до примиренця і примиренства. Керівництво II Інтернаціоналу проводило примиренську політику, прикриваючи її революційними фразами, намагалось підкорити інтереси пролетаріату інтересам буржуазії (Нова іст., 1957, 119); Лодиженкові записали зауваження за примиренське ставлення й сімейність при розгляді справи Мухтарова (Ле, Міжгір'я, 1953, 332); // Власт. примиренцеві. Примиренські хитання.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | примиренський | примиренська | примиренське | примиренські |
Родовий | примиренського | примиренської | примиренського | примиренських |
Давальний | примиренському | примиренській | примиренському | примиренським |
Знахідний | примиренський, примиренського | примиренську | примиренське | примиренські, примиренських |
Орудний | примиренським | примиренською | примиренським | примиренськими |
Місцевий | на/у примиренському, примиренськім | на/у примиренській | на/у примиренському, примиренськім | на/у примиренських |