полоніст
ПОЛОНІСТ, а, ч. Фахівець з полоністики. Поезія Тувіма і нині привертає увагу багатьох українських полоністів (Рад. літ-во, 9, 1969, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полоніст | полоністи |
Родовий | полоніста | полоністів |
Давальний | полоністові, полоністу | полоністам |
Знахідний | полоніста | полоністів |
Орудний | полоністом | полоністами |
Місцевий | на/у полоністі, полоністові | на/у полоністах |
Кличний | полоністе | полоністи |