повиривати
ПОВИРИВАТИ 1, аю, аєш, док., перех. Вирвати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Хтось на городі повиривав усю квасолю, гарбузи (Н.-Лев., II, 1956, 62); Треба б.. на вгороді соняшничиння повиривати (Головко, II, 1957, 189).
ПОВИРИВАТИ2, аю, аєш, док., перех. Вирити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Присів [Неплюй], щось белькоче, а сам загорта-загорта ті ямки, що, значить, підпірки повиривав (Хотк., І, 1966, 84); Повиривати ями.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повириваю | повириваємо |
2 особа | повириваєш | повириваєте |
3 особа | повириває | повиривають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повиривав | повиривали |
Жіночий рід | повиривала | |
Середній рід | повиривало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повириваймо | |
2 особа | повиривай | повиривайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повиривавши |