озаглавлювати
ОЗАГЛАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗАГЛАВИТИ, влю, виш; мн. озаглавлять; док., перех. Давати заголовок. Не згоджуюсь теж я й з радою озаглавлювати книжки менням автора, як-от: Квітка-Основ'яненко, Котляревський... (Мирний, V, 1955, 364).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озаглавлюю | озаглавлюємо |
2 особа | озаглавлюєш | озаглавлюєте |
3 особа | озаглавлює | озаглавлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озаглавлюватиму | озаглавлюватимемо |
2 особа | озаглавлюватимеш | озаглавлюватимете |
3 особа | озаглавлюватиме | озаглавлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | озаглавлював | озаглавлювали |
Жіночий рід | озаглавлювала | |
Середній рід | озаглавлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озаглавлюймо | |
2 особа | озаглавлюй | озаглавлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | озаглавлюючи | |
Минулий час | озаглавлювавши |