обласкавити
ОБЛАСКАВИТИ, влю, виш; мн. обласкавлять; док., перех., рідко. Те саме, що обласкати. Стругаль обласкавив непокірного хлопчину по-батьківському теплим поглядом (Кач., Вибр., 1947, 188).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обласкавлю | обласкавимо |
2 особа | обласкавиш | обласкавите |
3 особа | обласкавить | обласкавлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обласкавив | обласкавили |
Жіночий рід | обласкавила | |
Середній рід | обласкавило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обласкавмо | |
2 особа | обласкав | обласкавте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | обласкавивши |