обдирати
ОБДИРАТИ, аю, аєш, недок., ОБДЕРТИ і ОБІДРАТИ, обдеру, обдереш; мин. ч. обдер і обідрав, ла, ло; док., перех., з кого - чого і без додатка. 1. Знімати, зривати кругом, з усіх боків чого-небудь оболонку, верхній шар, покриття і т. ін. Хату обдирає та сіни лагодить (Укр.. присл.., 1955, 202); На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира і кида у здоровенний казан (Мирний, І, 1954, 48); Господарники обдирали зі спальних вагонів червоне й зелене сукно (Стельмах, II, 1962, 48); // Знімати, здирати шкіру (з тварини). Лежав тут я два дні, обідрав ведмедя і їв сире м 'ясо (Трубл., І, 1955, 161); // Зривати з кого-небудь, рвати на комусь одяг. Селяни спіймали його, набили, раки відібрали, ще й з одежі хотіли обдерти (Фр., III, 1950, 52); [Хмельницький:] Одведіть її до свого намету і в щось одягніть, а то козаки обідрали на ній все (Корн., І, 1955, 241).
@ Обдирати (обдерти, обідрати), як (мов і т. ін. ) липку (білку, білочку) - забирати в кого-небудь геть усе; оббирати, грабувати. Не раз подорожніх багатих панів, Як липку сиру, обдирали [гайдамаки] (Бор., Тв., 1957, 71); Наша пані журилась..: - Обдеруть мене тепереньки, як тую липку! Моє око всього не догледить (Вовчок, І, 1955, 132); Прогнав її офіцер, обідравши, як білочку (Мирний, І, 1949, 235).
2. перен. Забирати, віднімати що-небудь силою або хитрощами; оббирати, грабувати. Американський рай: хто сильний - той і обдирай (Укр.. присл.., 1955, 433); - Приїхав старий крючок за хабарами!.. Ну, цей мене дощенту й об 'їсть, і обіп 'є, ще й обдере, - подумав отець Харитін (Н.-Лев., III, 1956, 183).
3. Пошкоджувати верхній шар чого-небудь подряпинами; обдряпувати, дряпати. Колючки шарпали та рвали на Козакові жупан, обдирали халяву єдиного чобота (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 109); * Образно. Як степи наполовину обідрали плугами, - тоді Кононисі стало зовсім вже погано (Григ., Вибр., 1959, 320); // Пошкоджувати шкіру подряпинами, саднами. Остап, обдираючи обличчя об гаплики й гудзики гетьманового жупана, опустився на коліна (Панч, Гомон. Україна, 1954, 269); Нога сковзнула по гранчастій брилі, і Галина, не втримавшись на підвіконні, до крові обдерла руку (Зар., Світло, 1961, 16).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обдираю | обдираємо |
2 особа | обдираєш | обдираєте |
3 особа | обдирає | обдирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обдиратиму | обдиратимемо |
2 особа | обдиратимеш | обдиратимете |
3 особа | обдиратиме | обдиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обдирав | обдирали |
Жіночий рід | обдирала | |
Середній рід | обдирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обдираймо | |
2 особа | обдирай | обдирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обдираючи | |
Минулий час | обдиравши |