незбагненність
НЕЗБАГНЕННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незбагненний. Споконвіку природа була для людини джерелом захвату.. Водночас природа вражала незбагненністю, могутністю (Вітч., 9, 1970, 169).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | незбагненність | незбагненності |
Родовий | незбагненності, незбагненности | незбагненностей |
Давальний | незбагненності | незбагненностям |
Знахідний | незбагненність | незбагненності |
Орудний | незбагненністю | незбагненностями |
Місцевий | на/у незбагненності | на/у незбагненностях |
Кличний | незбагненносте | незбагненності |