невільний
НЕВІЛЬНИЙ, а, е. 1. Залежний від кого-небудь, гноблений, поневолюваний кимось; позбавлений волі, свободи. Життя йшло, а було в житті тому і кайданів, і голоду, і холоду, і всього, що мусить зазнати співак невільного народу (Коцюб., І, 1955, 175); Малим невільним хлоп'ям, "козачком" вивіз його [Тараса] пан (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 181); // у знач. ім. невільний, ного, ч. Той, хто позбавлений волі, свободи.Є ще в світі людожерство і в колоніях раби... Глянь, невільний: в нас братерство, - тож і в себе так зроби! (Тич., Комунізму далі.., 1961, 22).
2. У якого немає можливості, умов для здійснення чого-небудь. Глухо скрізь, холодно, темно; Смерть повіває могильна... Щастя я прагнув даремно: Ти його дати невільна (Граб., І, 1959, 358); Невільна вона розпоряджатися собою як завгодно. Крім власних бажань, є ще й почуття обов'язку... (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 10).
3. Який здійснюється незалежно від чиєї-небудь волі і свідомості; мимовільний. Замовк, нарешті, той, що сміявся. Востаннє оглядається на свої невільні діяння... (Довж., Зач. Десна, 1957, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невільний | невільна | невільне | невільні |
Родовий | невільного | невільної | невільного | невільних |
Давальний | невільному | невільній | невільному | невільним |
Знахідний | невільний, невільного | невільну | невільне | невільні, невільних |
Орудний | невільним | невільною | невільним | невільними |
Місцевий | на/у невільному, невільнім | на/у невільній | на/у невільному, невільнім | на/у невільних |