невдача
НЕВДАЧА, і, ж. Невдале, безуспішне, не таке, як хтось бажав, закінчення, завершення чого-небудь. Перш було, за що не візьметься [Гнат] - У всьому невдача, мов заворожено; а тепер і на корову спромігся, і коненята купив (Коцюб., І, 1955, 70); Роман терпіти не міг тих людей, які, гублячи гідність, вивертали напоказ кожну свою невдачу (Стельмах, Хліб.., 1959, 131).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | невдача | невдачі |
Родовий | невдачі | невдач |
Давальний | невдачі | невдачам |
Знахідний | невдачу | невдачі |
Орудний | невдачею | невдачами |
Місцевий | на/у невдачі | на/у невдачах |
Кличний | невдаче | невдачі |