настікати
НАСТІКАТИ, ає, док. Стікаючи або просочуючись, скупчитися десь у якій-небудь кількості. Ми у глинищах старих Підвели загату. Настікало по весні Там води багато (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 36); * Образно. Навколо все було як у казці: в долинах озерами під сонцем не туман стояв, а рожеве сяйво - наче воно з сонця настікало в низи (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 54).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настікаю | настікаємо |
2 особа | настікаєш | настікаєте |
3 особа | настікає | настікають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | настікав | настікали |
Жіночий рід | настікала | |
Середній рід | настікало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настікаймо | |
2 особа | настікай | настікайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | настікавши |