накладання
НАКЛАДАННЯ, я, с. Дія за знач. накладати і накладатися. Олексій з гордістю оповідав про те, що руські хитреці [хитруни] винайшли спосіб накладання емалі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 188); Техніка вишивання дуже різноманітна. Назви окремих видів її походять від способу накладання стібків на тканину (Укр. пар. худ. вишив., 1958, 5).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | накладання | накладання |
Родовий | накладання | накладань |
Давальний | накладанню | накладанням |
Знахідний | накладання | накладання |
Орудний | накладанням | накладаннями |
Місцевий | на/у накладанні | на/у накладаннях |
Кличний | накладання | накладання |