найменований
НАЙМЕНОВАНИЙ, а, е. Діспр. пас. мин. ч. до найменувати. Тут, в містечку робітничім, найменованім Лисичим, нами знайдено було і проміння, і тепло (Уп., Вірші.., 1957, 171).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | найменований | найменована | найменоване | найменовані |
Родовий | найменованого | найменованої | найменованого | найменованих |
Давальний | найменованому | найменованій | найменованому | найменованим |
Знахідний | найменований, найменованого | найменовану | найменоване | найменовані, найменованих |
Орудний | найменованим | найменованою | найменованим | найменованими |
Місцевий | на/у найменованому, найменованім | на/у найменованій | на/у найменованому, найменованім | на/у найменованих |