назрілий
НАЗРІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до назріти. Створення І Інтернаціоналу відповідало назрілим потребам розвитку міжнародного робітничого руху (Ком. Укр., 9, 1964, 12); Неодмінною умовою розвитку науки є вільні товариські дискусії, що сприяють творчому розв'язуванню назрілих проблем (Програма КПРС, 1961, 113).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | назрілий | назріла | назріле | назрілі |
Родовий | назрілого | назрілої | назрілого | назрілих |
Давальний | назрілому | назрілій | назрілому | назрілим |
Знахідний | назрілий, назрілого | назрілу | назріле | назрілі, назрілих |
Орудний | назрілим | назрілою | назрілим | назрілими |
Місцевий | на/у назрілому, назрілім | на/у назрілій | на/у назрілому, назрілім | на/у назрілих |