надстроковий
НАДСТРОКОВИЙ, кова, кове. Який триває довше від обов'язкового, установленого строку. На Волгу Повернувся старшина. На Ельбі ніс він службу надстрокову (Гонч., Вибр., 1959, 249); // у знач,, ім. надстрокова, кової, ж. Військова служба, яка триває довше від обов'язкового, установленого строку. - Я туляк, - пояснив шофер, - але живу тут після війни. Вже чималенько. На надстрокову залишився (Дмит., Обпалені.., 1962, 162).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | надстроковий | надстрокова | надстрокове | надстрокові |
Родовий | надстрокового | надстрокової | надстрокового | надстрокових |
Давальний | надстроковому | надстроковій | надстроковому | надстроковим |
Знахідний | надстроковий, надстрокового | надстрокову | надстрокове | надстрокові, надстрокових |
Орудний | надстроковим | надстроковою | надстроковим | надстроковими |
Місцевий | на/у надстроковому, надстроковім | на/у надстроковій | на/у надстроковому, надстроковім | на/у надстрокових |