мушва
МУШВА, и, ж., розм. 1. Збірн. до муха. Шарудіння й ледве чутний.. гомін раптово вщухли (тільки мушва бриніла над головами) (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 301).
2. збірн. Те саме, що мошка. В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима (Коцюб., І, 1955, 27); А від комашні доводилося ховати обличчя під сітку або затуляти вуха і ніс клоччям, бо як залізе туди отруйна мушва та відкладе яєчка, то біда буде (Мур., Бук. повість, 1959, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мушва | мушви |
Родовий | мушви | мушв |
Давальний | мушві | мушвам |
Знахідний | мушву | мушви |
Орудний | мушвою | мушвами |
Місцевий | на/у мушві | на/у мушвах |
Кличний | мушво | мушви |