мийник
МИЙНИК, а, ч. Робітник, який займається миттям, промиванням чого-небудь. Старший мийник Нововузлівської центральної збагачувальної фабрики.. запропонував розгорнути змагання за максимальне зниження втрат вугілля (Роб. газ., 6.І 1963, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мийник | мийники |
Родовий | мийника | мийників |
Давальний | мийникові, мийнику | мийникам |
Знахідний | мийника | мийників |
Орудний | мийником | мийниками |
Місцевий | на/у мийнику, мийникові | на/у мийниках |
Кличний | мийнику | мийники |