мантра
МАНТРА, -и, ж. Магічна формула викликання і закликання богів у давньоіндійській традиції. // Священний гімн в індуїзмі та буддизмі, що вимагає точного відтворення звуків, його складових; зазвичай зустрічаються мантри на санскриті; мантри мають ведичне, індуїстське походження, лише пізніше вони були адаптовані в буддизмі й джайнізмі; мантри часто порівнюють з молитвами і заклинаннями. Мантри також – основа трансцендентальної медитації.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мантра | мантри |
Родовий | мантри | мантр |
Давальний | мантрі | мантрам |
Знахідний | мантру | мантри |
Орудний | мантрою | мантрами |
Місцевий | на/у мантрі | на/у мантрах |
Кличний | мантро | мантри |