командирський
КОМАНДИРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до командир; належний командирові. Немов підхоплені гарячим вітром, звелись дибки командирські коні (Довж., Зач. Десна, 1957, 153); // Власт. командирові. Його манера розмовляти нагадувала командирську (Сміл., Сашко, 1957, 31).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | командирський | командирська | командирське | командирські |
Родовий | командирського | командирської | командирського | командирських |
Давальний | командирському | командирській | командирському | командирським |
Знахідний | командирський, командирського | командирську | командирське | командирські, командирських |
Орудний | командирським | командирською | командирським | командирськими |
Місцевий | на/у командирському, командирськім | на/у командирській | на/у командирському, командирськім | на/у командирських |