зуміватися
ЗУМІВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗУМІТИСЯ, іюся, ієшся, док., діал. Дуже дивуватися; бути враженим чим-небудь. Єленка зумівалася, чого її межи гістьми сідати, коли вона у себе дома (Черемш., Тв., 1960, 201); [Сабіна:] Мій владар чей же у царі не важить? [Xуса (спиняється, зумівшись) :] Ти розумієш те, що ти сказала? (Л. Укр., III, 1952, 158).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зуміваюся | зуміваємося |
2 особа | зуміваєшся | зуміваєтеся |
3 особа | зумівається | зуміваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зуміватимуся | зуміватимемося |
2 особа | зуміватимешся | зуміватиметеся |
3 особа | зуміватиметься | зуміватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зумівався | зумівалися |
Жіночий рід | зумівалася | |
Середній рід | зумівалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зуміваймося | |
2 особа | зумівайся | зумівайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зуміваючись | |
Минулий час | зумівавшись |