золотенький
ЗОЛОТЕНЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до золотий. Сонечко вранішнє золотеньке, червоненьке, уже.. осяяло все (Тесл., З книги життя, 1949, 16); Чарочка золотенька; Золотеньке яєчко.
2. у знач. ім. золотенький, кого, ч.; золотенька, кої, ж.; золотеньке, кого, с., нар.-поет. Пестливе називання кого-небудь (перев. у звертанні). У таких літах один мій родич ще страву у вухо заносив, не сила його ще була, мого золотенького, у ротик вправити (Вовчок, І, 1955, 330); // ірон. - Ах, золотенький! - скрикнула дівчина.- Але золотенький і діамантовий уже повідомив професорку, що ми сьогодні іменин не справляємо,- скрипуче закінчив Матвій Матвійович (Вол., Місячне срібло, 1961, 62).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | золотенький | золотенька | золотеньке | золотенькі |
Родовий | золотенького | золотенької | золотенького | золотеньких |
Давальний | золотенькому | золотенькій | золотенькому | золотеньким |
Знахідний | золотенький, золотенького | золотеньку | золотеньке | золотенькі, золотеньких |
Орудний | золотеньким | золотенькою | золотеньким | золотенькими |
Місцевий | на/у золотенькому, золотенькім | на/у золотенькій | на/у золотенькому, золотенькім | на/у золотеньких |